- позіхати
- —————————————————————————————позіха́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
позіхати
Смотреть что такое "позіхати" в других словарях:
позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… … Український тлумачний словник
позіхання — я, с. Дія за знач. позіхати 1), 2), 4) і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
позіхнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до позіхати 1), 2) … Український тлумачний словник
поз'їжджати — а/ємо, а/єте, док. 1) З їхати (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох). 2) заст. Виїхати звідкись (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
зіхати — зіхам, хаш, Сб. Позіхати … Словник лемківскої говірки
хавкати — хавкам, каш, Ол. Позіхати; розкривати широко рот, як при позіханні. Хлопчиско хавкат, же аж мі ся хоче спати … Словник лемківскої говірки
зівати — а/ю, а/єш, недок., розм. 1) Мимоволі вдихати і одразу ж видихати повітря ротом; позіхати. 2) перен. Пропускати нагоду, зручний випадок і т. ін … Український тлумачний словник
розпозіхатися — а/юся, а/єшся, док., розм. Почати часто позіхати … Український тлумачний словник
зівати — дієслово недоконаного виду позіхати; пропускати слушну нагоду розм … Орфографічний словник української мови
зяяти — зяят, Ол. Дихати відкритим ротом; позіхати. Пес вывалюе язык і зяят … Словник лемківскої говірки
